Инновационный центр

«Экосистема»

ул. Василия Липковского, 1, 1 этаж

г. Киев - 03035

тел.: +38 044-587-76-18

Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

17 тез про енергонезалежність України

 

Сьогодні питання енергонезалежності України стало актуальним як ніколи. Як її досягнути і які є перспективи для країни обговорювали українські та закордонні експерти, активісти, представники бізнесу та ІТ сектору на Форумі екологічно безпечної енергетики у Львівській бізнес-школі у травні.


Ключові 17 думок:

Роман Зінченко, засновник мережі Greencubator

Енергетика давно вийшла за рамки просто технологій. Енергетика давно стала зброєю. Щоб глянути на цей сектор як на поле можливостей треба відмовитися від сприйняття себе як країни-об’єкта тиску енергетичної диктатури і почати дивитися на себе як на лідера.

Чотири компоненти енергетичної свободи: 1. Включена увага, ключовий ресурс – мозок. 2. Моніторинг споживання – розуміння енергетичної картини. 3. Аналіз та регулювання моделі енергетичного споживання. 4. Як результат, відкриваються можливості для розумної енергетики.

Ми зараз входимо у цікавий час, коли енергетика стає все більш контрольованою програмними компонентами. Energy apps – величезний простір для тих, хто хоче створювати розумну енергетику, що дає робочі місця, скорочує тиск на довкілля та знижує рівень несвободи.

Коли у нас буде можливість «зачекінитися» біля розбитого ліхтаря і ми зможемо отримати бедж «найкращий мисливець за розбитими ліхтарями», то енергомережа стане соціальною. Ми подолаємо розрив між нами і джерелами енергії, який і уможливлює енергетичну диктатуру. Людська мережа – через це ми можемо добитися значних змін.

 

Павло Шеремета, Міністр економічного розвитку і торгівлі України

Якби у нас була не лише Smart Energy, але і Smart Country протягом останніх 20 років, то все було би зовсім по-іншому.

Очевидно, що у нас є завелике споживання енергії. Також, очевидно, що у нас є потужний ІТ-сектор. Якщо пов’язати ефективне споживання енергії, ІТ та освітній сектор – то це має запрацювати у напрямку розвитку енергетичної безпеки України.

Захарі Шаган, головний редактор порталу Cleantechnica.com

 

Україна, як і інші країни, має достатньо вітру і сонця, щоб виробляти енергію. Треба інвестувати гроші у свою країну, у своїх людей, а не експортувати у Росію чи інші країни, розраховуючись за енергоносії.

Відновлювані джерела енергії є дорогими – це вже застарілий міф! Наприклад, 10 років тому вітрова енергетика була дорогою, сьогодні є однією з найдешевших. Україна має ресурси для створення, зокрема, вітрових турбін.

Коли у вас тисячі, мільйони електростанцій відновлюваних джерел енергії по усій країні, як, до прикладу, у Німеччині, то у вас є величезна енергетична безпека і надійність.

Це не про Україну, але показує світові тенденції. Великобританія має власні запаси нафти і газу, яких вистачить лише на наступні 5 років, Франція має запаси викопного палива лише на рік.

Наталія Шульга, виконавчий директор Українського наукового клубу

Ситуація в Україні, викликана війною з Росією, показала наскільки європейська система енергозабезпечення є недосконалою і чутливою. У ЄС вже розглядається питання спільного використання енергії, що виробляється країнами Євросоюзу. Тому зміни будуть відбуватися дуже швидко і у нас є шанс долучитися, тоді ми будемо гравцем та партнером у цьому процесі.

Університети повинні бути тими місцями, де молоді люди з перших років дорослого життя долучені до інформаційних ресурсів, і мають можливість у певних університетах розробляти технології. Країні необхідні управлінці сталого розвитку.

Шанс для України зараз є найкращий. Коли криза наступає і стоїть питання життя і смерті – тоді людина приймає правильні рішення.

Раффі В. Баліан, перший секретар і директор Регіонального управління екології, науки та технологій, і охорони здоров'я по Центральній і Східній Європі

Енергетична незалежність – це про стале управління ресурсами, покращення ефективності та диверсифікацію джерел енергії, остання точка є критичною.

У вас, в українців, є можливість сформувати модель не лише для Львова чи України, а й для усіх сусідів та Європи. Деякі з них, напевно, навіть не мають таких дискусій, а вони потрібні усім.

Для досягнення енергонезалежності необхідно збудувати інноваційну екосистему, яка має 6 критичних елементів: 1. Дослідження і розробка; 2. Сприятливе політичне середовище – верховенство права. 3. Фінансування, щоб реалізувати ідею; 4. Динамічна система освіти; 5. Сприяння розвитку кластерів з університетів, бізнесу, громад тощо; 6. Культура прийняття ризиків і невдач: 9 з 10 розробок у Силіконовій долині зазнають невдач, але це веде до інновацій.

Після Форуму відбувся Хакатон, на якому розроблялися ідеї розумних лампочок, розеток, ліхтарів, розумного опалення, систему моніторингу енерговитрат та еко-гру.

Підготовлено за матеріалами сайту: http://www.ukrpryroda.org/2014/06/17.html

 

 

 

 

Оцінка впливу на довкілля – ще один крок до Європи

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про оцінку впливу на довкілля», мета якого — запровадити в Україні європейський підхід до екологічної оцінки проектів небезпечних об’єктів для попередження шкоди життю й здоров’ю українців та руйнування природного середовища.

 Законопроект розроблений за участі громадських експертів в рамках Реанімаційного пакету реформ (РПР) та є важливим кроком на виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС). Україна сьогодні є єдиною європейською державою, де відсутня повноцінна процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД). Із набранням чинності у 2011 році Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проекти навіть таких небезпечних об’єктів, як атомні електростанції, можуть розроблятися без врахування думки профільного органу (Міністерства екології та природних ресурсів) та громадськості. 

 «Законопроект "Про оцінку впливу на довкілля" відповідає чинним зовнішньополітичним, програмним та правовим зобов’язанням України у сфері інтеграції до ЄС. Ухвалення цього закону дозволить створити європейську процедуру ОВД та забезпечить встановлення умов здійснення екологічно-небезпечної діяльності, прозорість ухвалення рішень, запобігання корупції у власне процесі їх ухвалення та врахування думки громадськості. Депутати міжфракційного об’єднання «Платформа реформ» вирішили підтримати цю законодавчу ініціативу, розроблену експертами від громадськості», – зазначив Андрій Шевченко, народний депутат України. 

 Ухвалення законопроекту дозволить запровадити прозору процедуру, в рамках якої Мінприроди здійснює публічний реєстр усіх матеріалів оцінки та забезпечує проведення їх громадського обговорення у чітко визначені терміни, а також готує висновок з оцінки впливу екологічно небезпечної діяльності. Відкритість процедури, а також відсутність дозвільного характеру запобігатимуть створенню навколо неї корупційних схем. Разом з тим, закон забезпечує належну участь громадськості відповідно до вимог Оргуської конвенції, гарантуючи захист та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін, зокрема громадськості, уряду та бізнесу, та захист природи України від невиправданого втручання та нищення. 

 «Впроваджуючи реформи в Україні, негоже забувати про захист довкілля, адже нащадки будуть оцінювати наші успіхи не лише за показниками економічного зростання, а і по тому, наскільки чисту країну вони отримають. Завдяки співпраці громадських експертів, які мають практичний досвід і щодня зіткаються з недосконалістю екологічного законодавства, подано законопроект, завдання якого — наблизити нас до європейських стандартів. Запровадивши прозору процедуру екологічної оцінки небезпечних об’єктів і створивши механізм ефективного громадського контролю ми сприятимемо екологічно безпечному економічному розвитку України», – коментує Юрій Урбанський, виконавчий директор Національного екологічного центру України. 

 Впровадження європейської моделі оцінки впливу на довкілля також дозволить виконати ряд міжнародних зобов’язань України, зокрема вимоги за Європейським Енергетичним Співтовариством (3) та за Угодою про асоціацію щодо імплементації Директиви 2011/92/ЄС (85/337/ЄЕС); Екологічні громадські організації у співпраці з ініціативою Реанімаційного пакету реформ (РПР) розпочинають активну громадську кампанію на підтримку даного законопроекту. 

 Довідка: 

Законопроект № 4972 «Про оцінку впливу на довкілля» зареєстрований 30.05.2014 за депутатським поданням. Директиву 2011/92/ЄС (85/337/ЄЕС) про оцінку впливу деяких державних і приватних проектів на довкілля Україна мала імплементувати до 1 січня 2013 згідно з Протоколом про приєднання України до Договору про заснування Європейського Енергетичного Співтовариства.

 Підготовлено за матеріалами сайту: http://www.ukrpryroda.org/2014/06/blog-post_4.html

При Торгово-промышленной палате Украины создан Комитет предпринимателей по вопросам природопользования и охраны окружающей среды

Комитет будет постоянно действующим совещательным органом, образованным из числа предприятий – членов Торгово-промышленной палаты Украины.

Инновационный Центр «Экосистема», как компания, занимающаяся экологическим бизнес-консалтингом подала Заявление на вхождение в состав ТПП Украины и Комитета.

Основная цель Комитета – создание условий  для развития экологически ответственного предпринимательства в Украине во имя наивысших целей устойчивого развития общества.

Комитет Торгово-промышленной палаты станет отличной площадкой для организации кооперации между бизнесом, властью и обществом, необходимой для решения важнейших проблем устойчивого развития, затрагивающих интересы всех слоев общества.

Торгово-промышленная палата Украины приглашает все заинтересованные стороны присоединяться к работе Комитета.

Мы очень надеемся,  на системную, эффективную и результативную работу в условиях объединения усилий самых разных Сторон, от которых зависит продвижение Украины по пути устойчивого развития.

По вопросам вхождения в состав комитета, обращайтесь: 

Куруленко Святослав Сергеевич, Советник Президента ТПП Украины

Моб.: +38 050 326 44 82

День защиты окружающей среды

5 июня - международный день защиты окружающей среды!

 Давайте сделаем наше окружение  хоть немножко чище,  зеленее и  начнем с сегодняшнего дня не выкидывать отработанные батарейки в мусорное ведро. Сейчас есть такие специальные ящики для их сбора и последующей утилизаци!

ООО «ИЦ «Экосистема» имеет возможность доставки использованных батереек в пункт их приема. Наши действия в данном направлении - это добровольная инициатива. Поэтому, если таких специальных ящиков нет поблизости к Вашему дому, приносите батарейки  к нам, в ИЦ "Экосистема".

 

 Вместе мы сделаем мир чище!

Большие дела начинаются с маленьких шагов!

Цьогоріч оберуть керуючу компанію для Інвестиційного парку “Рясне-2

З огляду на попит серед інвесторів, Львівська міська рада цьогоріч проведе конкурс із визначення керуючої компанії для Індустріального парку «Рясне-2». На цю роль вже претендують компанії з Іспанії та Нідерландів.

У червні їх представники прибудуть до Львова. Крім того, уже є потенційні інвестори для 30-40% території Індустріального парку. За попередньою оцінкою фахівців, якщо вдасться реалізувати проект, тут може бути створено від 6 до 12 тис. робочих місць.

Львівський проект індустріального парку є одним із п’яти, офіційно зареєстрованих Державним агентством з інвестицій та управління національними проектами України, і є внесеним до Державного реєстру.

Для проекту технопарку «Рясне-2» на 25 га з перспективою розширення до 150 га визначено земельну ділянку, яку підключено до всіх комунікацій, і де є готова земельна документація. Це територія, де будуть розташовані низка промислових підприємств та інфраструктура. Так 80% території парку планують відвести під розміщення промислових підприємств (5–9 підприємств – кожне з яких розміщатиметься на ділянках від 1 до 4 га), до 4 га території буде відведено під транспортно-логістичні центри, складування та перевезення вантажів, митний склад, а 1 га території планується виділити під адміністративно-офісні приміщення.

Парк розташовуватиметься на ділянці, що примикає до автомобільної магістралі загальноміського значення вул. Шевченка, що виходить на автомобільну магістраль Львів-Краковець.

Договір оренди земельної ділянки буде укладатися керуючою компанією, а вже вона надалі надаватиме її в користування учасникам індустріального парку.

За словами Сергія Кіраля, начальника управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій ЛМР, проект реалізовуватиметься з огляду на міжнародний досвід: «не так важливо отримати короткострокові переваги у вигляді 1 чи 1,5 млн грн на рік від оренди. Нам важливо сюди залучити 5-6 промислових підприємств, які створять понад 6 тисяч робочих місць, з яких будуть виплачуватись податки».

На повну реалізацію проекту відведено 6-7 років, проте вже зараз експерти допускають, що термін можна скоротити вдвічі.

Детальніша інформація про проект розміщена на інвестиційному порталі міста http://www.investinlviv.com/

Реалізація достойної інфраструктури для ведення бізнесу, де передбачається пільгове оподаткування інвесторів та низка преференцій для тих, хто створюватиме нові робочі місця у виробничій сфері, зумовить існування привабливого інвестиційного клімату для інвесторів, відкриє для Львова нові переваги – робочі місця, надходження до міського бюджету, забезпечить притік нової бізнес-культури, знань та технологій, що відкриють нові можливості для розвитку місцевих компаній.

 Підготовлено за матеріалами сайта: http://lcci.com.ua/cogorich-oberut-keruyuchu-kompaniyu-dlya-investycijnogo-parku-ryasne-2-2/ 

Новости

 

Настоящая забота о будущем состоит в том,

чтобы отдать все настоящему