Инновационный центр

«Экосистема»

ул. Василия Липковского, 1, 1 этаж

г. Киев - 03035

тел.: +38 044-587-76-18

Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Черно-белый сценарий переноса квот на второй период Киотского протокола

  БОНН (Германия). Сохранение резерва квот на выбросы парниковых газов, накопленного странами в первом периоде Киотского протокола, может стимулировать эти страны принять более значительные обязательства с 2013 года, считает координатор программы "Климат и энергетика" Всемирного фонда дикой природы (WWF) России Алексей Кокорин.
  Второй период Киотского протокола, вступившего в силу в 2005 году, должен начаться с 1 января 2013 года. Россия, Украина и ряд стран Восточной Европы в первом периоде обязательств в 2008-2012 годах значительно перевыполнили взятые цели по сокращению выбросов, накопив таким образом резерв неиспользованных национальных квот AAU, общий объем которого оценивается примерно в 8 миллиардов тонн CO2-эквивалента. Ряд стран выступают за ограничение или полный запрет переноса этого так называемого "горячего воздуха" во второй период.
  По словам А. Кокорина, из представленных странами предложений решения проблемы "горячего воздуха" наиболее удачно предложение Бразилии, которые предлагают разрешать или запрещать перенос квот в зависимости от амбициозности цели по сокращению выбросов заявленной страной.
"Если вы берете обязательства по росту выбросов, а ведь именно об этом сейчас говорят все страны с переходной экономикой, то тогда стоит запретить перенос квот, поскольку ваши обязательства слабые, если же планируется снижение выбросов – тогда можно... Такой черно-белый вариант более проходной на любых международных переговорах", - сказал РИА Новости А. Кокорин.
  "Легко понять, что даже прогноз выбросов России до 2020 года - вещь непростая, а уж выбросов Украины, Белоруссии, Казахстана тем более... (Предложение Бразилии) позволит создать такую "подушку безопасности" и принять более серьезные обязательства. Если страны с переходной экономикой решатся взять обязательства не по росту выбросов, а по их снижению, а шансы на это у России и Украины есть, тогда, конечно, это поможет", - добавил А. Кокорин.
  Он отметил, что при рассмотрении этого вопроса "хорошо бы разделить две вещи - эмоции, что рухнут какие-то рынки, или что можно замахиваться на какие-то деньги... и более серьезные обязательства".
"В обсуждении вопроса "горячего воздуха" немножко подменяются две вещи – желание его продать и получить те или иные деньги и то, насколько эти квоты могут помочь выполнению обязательств следующих периодов", - сказал А. Кокорин.
  По его словам, продать накопленные резервы будет просто некому, поскольку Япония, активный покупатель углеродных квот на мировом рынке, не участвует во втором периоде Киотского протокола, а ЕС с 2013 года закрыл доступ во внутреннюю торговую систему для единиц от новых проектов совместного осуществления (JI), в которые этот "горячий воздух" можно было бы конвертировать.
"Продать это будет абсолютно нереально, а если и реально, то в каком-то совершенно мизерном количестве. То есть, в общем-то, обсуждать особенно нечего... Вопрос, скорее, политический, а не экономический", - сказал А. Кокорин.
  При этом он подчеркнул, что собственно перенос накопленного резерва из первого периода Киотского протокола во второй предусмотрен самим соглашением, и для отказа от переноса придется вносить соответствующую поправку в протокол.

Информация подготовлена по материалам сайта «РИА Новости»:
http://eco.ria.ru/

Эдуард Ставицкий: «Украина сняла все проблемные вопросы с Японией по Киотскому протоколу»

Украина сняла все проблемные вопросы с Японией по Киотскому протоколу. Об этом, как передает корреспондент ForUm’а, на пресс-конференции заявил Министр экологии и природных ресурсов Украины Эдуард Ставицкий.
«На сегодняшний день все документы подписаны, потенциал нашего государства высок. Более того, на балансе Украины находится 2,4 млрд условных единиц», - сказал он.
Тем не менее, по словам Министра, Украине еще следует выполнить ряд взятых на себя обязательств.
«Мы должны за 2012-й год отработать все законные и подзаконные акты, которые бы не ограничивали наше государство в этом вопросе», - резюмировал Ставицкий.
Как сообщал ForUm, с 12 октября 2011 г. участие Украины в международной торговле выбросами парниковых газов (ПГ) было временно приостановлено за нарушение правил предоставления отчетности о выбросах ПГ по Киотскому протоколу. После этого Украина подала заявку на восстановление статуса приемлемости требованиям Киотского протокола.
9 марта 2012 г. в городе Бонн на 19-м заседании Специального подразделения Секретариата ООН по обеспечению соблюдения Киотского протокола Украина получила положительное решение в вопросе восстановления полноценного участия в механизмах протокола.

Информация подготовлена по материалам сайта «Forum»:
http://ua.for-ua.com/

Газові пристрасті: Що дає Україні участь у Кіотському протоколі

 

Кіотський протокол був підписаний у грудні 1997 р. на додаток до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК). Документ зобов'язує учасників скорочувати або стабілізувати викиди деяких парникових газів (ПГ). Це 6 газів: вуглекислий газ CO2, метан CH4, гідрофторвуглеводи (ГФВ), перфторвугдеводи (ПФУ), оксид азоту N2O, фторид сірки SF6. У грудні на саміті РКЗК у м. Дурбан (ПАР) до базового кошику додався трифторид азоту NF3.

 

Протокол став першою глобальною угодою про охорону навколишнього середовища, заснованою на ринкових механізмах регулювання – на торгівлі квотами на викиди газів. Перший період реалізації угоди почався 1 січня 2008 р. на термін до 31 грудня 2012 р., після чого, як очікується, на зміну йому прийде нова угода. Основні зобов'язання щодо зниження викидів взяли на себе провідні індустріальні країни: Євросоюз повинен у кінцевому рахунку скоротити викиди на 8%, Японія і Канада – на 6%, країни Східної Європи і Прибалтики – у середньому на 8%, Росія і Україна – зберегти середньорічну емісію ПГ на рівні 1990 р. Країни, що розвиваються, включаючи Китай та Індію, зобов'язань на себе не брали.

 

І Київ небезуспішно включився у реалізацію «кіотських» схем. Так, в останні роки країна продала парникових квот приблизно на 300 млн євро. Крім того, на вітчизняному ринку почалася реалізація інших механізмів протоколу. По-перше, це «проекти спільного впровадження» (ПСВ) щодо зменшення викидів, реалізовані в одній із країн Додатку I (куди входять розвинуті країни) за рахунок іншої країни цього ж Додатку. Сюди відноситься і торгівля квотами. Але не тільки.

 

По-друге, це «механізми чистого розвитку», коли учасники Програми I фінансують проекти у країнах, що розвиваються. Наша країна входить до Додатку I.

 

Щоправда, у 2011 р. виник збій: РКЗК призупинила членство Києва у Протоколі через недоліки національного кадастру викидів ПГ за період 1990-2009 рр. Але вже тоді експерти запевняли: це швидше профілактична та формальна міра, і вже навесні членство країни в угоді відновиться.

 

Так і сталося: у перших числах березня повноцінну участь було відновлено. Як зазначає голова Держагентства екологічних інвестицій (ДАЕІ) Владислав Якубовський, «Україна представила ООН чітку вертикаль взаємодії у справі дотримання вимог Протоколу. А робота Національної системи обліку парникових газів перебуває під особистим контролем Президента і Кабміну».

 

Державний інтерес

 

За словами аналітиків, призупинка членства України у Кіотському Протоколі у 2011 році, стала швидше профілактичною мірою, покликаною зробити Київ поступливішим при торгівлі квотами на викиди. Нагадаємо, що наша країна лідирує на цьому ринку (більше 50% світових продажів у 2010-11 рр.), і покупці зацікавлені виторгувати для себе вигідніші умови. За оцінкою глави Мінекології Едуарда Ставицького, основні споживачі квот, Японія і Євросоюз, активно – часом навіть агресивно – торгуються за вартість одиниць скорочення викидів (ОСВ).

 

Відновлення ж повноправної участі у кіотських схемах дозволяє нам відновити продаж квот; і зараз переговори з європейськими споживачами продовжилися. Зимове «відключення» від Кіото не встигло позначитися на українських підприємствах, призвівши лише до відстрочення роботи за кіотськими механізмами.

 

А значить, ПСВ теж тривають. За даними ДАЕІ, галузева структура їхнього розподілу в Україні безпосередньо пов'язана зі структурою викидів: 76% емісії ПГ припадає на енергетику, в основному, на спалювання палива. У той же час лідером з викидів в окремо взятій промисловості без урахування ПЕК є чорна металургія (найбільші викиди – при плавці чавуну). Станом на початок 2012 р. обсяг затверджених і реалізованих ПСВ в країні перевищив 1 млрд євро і продовжує зростати.

 

Чого чекати у майбутньому

 

Тим часом у світі триває лобістська боротьба навколо подальшого формату «кіотської» і «посткіотської» взаємодії. На саміті у Дурбані було вирішено продовжити дію Протоколу, однак фахівці вважають це рішення проміжним і тимчасовим. Так, за даними директора фонду Сarbon Investment Україна Віталія Федорченка, США, як і раніше, наполягають на входженні у договір провідних країн, що розвиваються, – Китаю та Індії. А Японія, Канада, США, РФ вимагають укласти нову довгострокову кліматичну угоду, норми якої стануть обов'язковими для учасників, чого немає зараз.

 

Наступний саміт РКЗК відбудеться наприкінці 2012 р. у Катарі і обіцяє бути не менш напруженим. На ньому визначатиметься, на який же термін продовжено Протокол (поки що це не вирішено). Крім того, у сучасній редакції базових документів допускається перенесення невикористаних і непроданих квот на майбутні періоди дії протоколу, проти чого активно виступають основні країни-споживачі (насамперед – ЄС). +

 

Справа у тім, що розпад СРСР, а також нинішня світова економічна криза призвели до появи значного надлишку квот. Зокрема, у колишньому «соцтаборі» викиди щодо базово-розрахункового 1990 р. впали вдвічі, і надлишок у кілька разів перевищує ринковий попит. В одній тільки Україні невикористаний обсяг сягає 1,25 млрд т, які теоретично можуть бути реалізовані на ринку.

 

Ще одна проблема, щодо якої триває боротьба інтересів, – удосконалення ринкових інструментів «великого договору», причому незалежно від того, буде це продовження «Кіото» чи ж нова угода. За оцінкою Федорченка, ПСВ і особливо механізми чистого розвитку нині гостро критикуються через бюрократизм і методологічні проблеми при реалізації. За даними Світового банку, від початку розробки проекту до отримання реального ефекту у середньому проходить досить багато часу – майже 3 роки.

 

Київ же залишається на своїй «змішаній» позиції: підтримавши продовження дії протоколу, він у той же час виступає за обов'язковість будь-якого майбутнього формату для «підписантів». І тепер, з відновленням повноцінного членства, вітчизняне керівництво знову може активно просувати свою позицію у РКЗК, у т.ч. напередодні саміту у Катарі. А значить, у найближчі роки в країну можуть прийти нові сотні мільйонів доларів «кіотських» інвестицій.

 

Інформація підготовлена на підставі матеріалів сайту «Forum»:

http://ua.for-ua.com/

 

Внедрение системы экологического менеджмента с применением философии наилучших доступных технологий

 

 

Читать далее

Новости

 

Настоящая забота о будущем состоит в том,

чтобы отдать все настоящему