Инновационный центр

«Экосистема»

ул. Василия Липковского, 1, 1 этаж

г. Киев - 03035

тел.: +38 044-587-76-18

Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Друге життя для поліетилену

Можна побитися об заклад, що після свят в українців накопичилося немало сміття, серед якого є велика частка поліетилену. На жаль, у той час, коли у світі використання цього матеріалу скорочується або взагалі забороняється, в Україні про це мова поки що не йде.

 Сьогодні поліетилен є невід’ємною частиною сучасного життя. Кожна людина користується ним щодня, адже він входить до складу пакетів, одягу, пластмасових виробів, обгорток на цукерках, пляшок з-під мінеральної води, лінолеуму і тисяч інших предметів постійного вжитку. Втім, багато країн вже усвідомлюють, що потрібно скорочувати використання цього матеріалу, переробляти його і використовувати повторно, а деякі вже виходять на рішення його заборонити взагалі. На жаль, Україна у цьому питанні поки що пасе задніх.

 Небезпечна речовина

Щорічно на поверхню нашої планети людство викидає понад 150 мільйонів тон поліетилену. Такі цифри вражають, якщо врахувати, що цей матеріал розкладається щонайменше 200 років. Тобто весь цей час використані пакети чи пляшки лежать на полігонах для сміття та виділяють в ґрунт шкідливі речовини. А їх є чимало: переважна більшість полімерів, що використовуються у виробництві, містять хімічні сполуки, які утворюються в процесі синтезу, і потенційно спроможні негативно впливати на стан довкілля. Деякі види поліетилену можуть виділяти токсичні речовини та містити залишки каталізаторів – шкідливих для здоров’я людини сполук важких металів.

 Використані вироби з полімерних матеріалів важко утилізувати, при цьому, в процесі утилізації чиниться істотний негативні вплив на навколишнє середовище. В Україні лише 10% відходів полімерних матеріалів переробляються, - решта накопичуються на полігонах та місцевих сміттєзвалищах. Часто, через перенавантаження звалищ, відходи починають спалювати. Під час цього процесу, полімерні матеріали забруднюють навколишнє середовище отруйними речовинами - діоксинами та іншими токсичними речовинами. Виправити ситуацію

Виправити ситуацію

Хоча в Україні ситуація з використанням та переробкою поліетилену вкрай складна, вихід все ж є, кажуть експерти. Найперше, радять українцям замість одноразових пакетів використовувати тканинні сумки. Їх можна брати з собою кожного разу, збираючись у магазин. Крім того, більшість супермаркетів вже самі пропонують покупцям таку альтернативу: бо ж біля звичних пакетів біля каси висять і такі багаторазові сумки. Щоправда, коштують вони дорожче, і це часто стає вагомим фактором при виборі того чи іншого продукту. Втім, якщо порахувати, скільки пакетиків зберігається у кожного з нас вдома, виходить, що на них витрачено не менше, аніж було б придбати таку багаторазову річ, як тканинна сумка.

Та й, за словами експертів, якщо вже брати приклад з європейців, то у питанні багаторазового використання речей, у тому числі, сумок, можна робити це найперше – бо це зовсім не потребує якихось особливих зусиль. «У більшості країн Європи люди ходять на закупи зі своїми сумками, якщо ж їх немає, то такі торбинки можна купити безпосередньо в магазині. Такий сервіс вже є і в Україні. Єдина різниця, європейці куплять цю сумку скільки б вона не коштувала, бо це вигідно і не шкодить навколишньому середовищу. А в Україні всі зважають на те, що ця сумка на декілька гривень дорожча. Це звичайно так, але використати її можна набагато більше разів ніж звичайний пакет», - каже співзасновник Асоціації зелених України Олександр Щербань.

Та й, за словами експертів, якщо вже брати приклад з європейців, то у питанні багаторазового використання речей, у тому числі, сумок, можна робити це найперше – бо це зовсім не потребує якихось особливих зусиль. «У більшості країн Європи люди ходять на закупи зі своїми сумками, якщо ж їх немає, то такі торбинки можна купити безпосередньо в магазині. Такий сервіс вже є і в Україні. Єдина різниця, європейці куплять цю сумку скільки б вона не коштувала, бо це вигідно і не шкодить навколишньому середовищу. А в Україні всі зважають на те, що ця сумка на декілька гривень дорожча. Це звичайно так, але використати її можна набагато більше разів ніж звичайний пакет», - каже співзасновник Асоціації зелених України Олександр Щербань.

Перші кроки до змін

Паралельно, вже використаний поліетилен також може стати у пригоді і піти на переробку. У листопаді минулого року столичне підприємство «Київміськвторресурси» першим виявило бажання переробляти поліетилен. У Києві було створено близько ста пунктів збору виробів з пластику. «Ідея класна, бо поліетиленовий пакет - це навіть не алюмінієва пляшка, яка може розкладатися сотні років, поліетиленовий пакет може пережити навіть наших онуків. Тому це конче необхідно», - каже Щербань.

Нагадаємо, у пункти приймання «Київміськвторресурсів» кияни можуть приносити будь-які пакети, головне, щоб вони були чистими й без сміття всередині, і отримати невеличкі, але гроші - 1 кілограм такого сміття коштує 1,50 грн.

«Спочатку люди не надто охоче приносити целофанові торбинки, та потім ця акція ставала все більш популярною. Щодня до пунктів приймання сотні людей приносять цей продукт. З 1 листопада вже вдалось зібрати до 30 тон кульків», - зазначає представник підприємства «Київміськвторресурси» Сергій Волков.

 Спеціалісти підприємства розповідають, що спочатку пакети сортують за кольором, тоді роздрібнюють матерію, варять при високій температурі та роблять напівфабрикати, готові до перетворення у новий виріб – від сантехнічних труб, тазиків і лопат до тих самих пакетиків.

Потрібна масова підтримка

Наразі Київ – чи не єдине місто в Україні, де ініціювали збір поліетилену для переробки. Але проект, націлений на збереження довкілля, може припинитися майже на старті. Справа у тому, що, коли тільки розпочинався збір пластику, головною умовою було зібрати близько ста тон поліетиленових відходів за місяць. З цієї кількості на виході мали отримати 80 тон агломерату – матеріалу, з якого і можна виготовляти труби чи інші продукти. За таких умов проект мав би працювати без навантаження на міський бюджет. Але, на жаль, досягти цих амбітних цілей не вдалося. Адже такий вид сміття як поліетиленові пакети є надто легким, натомість, займає великі обсяги. Вартість його транспортування перевищує одержуваний від його переробки прибуток…

 Більше того, за словами Сергія Волкова, наприкінці 2016-го року Київрада затвердила детальний план території мікрорайону Микільська Слобідка, яким передбачено зводити середньоповерхове житло та знести сміттєпереробне підприємство «Київміськвторресурси», яке наразі щомісяця переробляє понад 20% столичного сміття. Дійсно, у справі сортування, збирання і переробки пластикових виробів вкрай важливо мати не лише лояльне ставлення влади, а й прихильність суспільства. Адже, по-перше, без державної підтримки міська влада може чинити свавілля, якщо їй не сподобається, наприклад, ініціатор відкриття пунктів збору вторсировини (раптом це буде не своя компанія чи організація). По-друге, якщо самі мешканці міст не оцінять такої ініціативи, і перестануть приносити сміття на вторпереробку, то й пункти збору будуть закриватися.

 «Важливо розуміти, як це буде відбуватися. Чи держава відкриє пункти, чи віддасть цю ініціативу приватним особам. І як воно взагалі буде виглядати: так як склотару збирали в Радянському Союзі, чи вже більш цивілізовано?», - зазначає Олександр Щербань.

Нагадаємо, щорічно у столиці накопичується понад один мільйон тон сміття. На сьогодні переробляти вдається близько 250 тисяч тон. Решта 750 тисяч йдуть на звалища.

 Щодо інших українських міст, то запровадити пункти збору відходів, які можна переробити, у відсортованому вигляді, хотіли активісти Львова. Громадська організація «Agro Lviv» підіймала це питання, але її, на жаль, так і не підтримали.

Підготовлено за матеріалами сайту:https://ecology.unian.ua/1709691-druge-jittya-dlya-polietilenu.html

Снежный апокалипсис: опасности грязного снега

Во всех крупных городах Украины ежегодная борьба зимой со снегом заканчивается лишь условной победой коммунальных властей только за счет того, что снег имеет свойство таять. А вот реагенты, которые остаются после такой борьбы, еще могут попортить здоровье украинцев.

Из года в год зима внезапно «шокирует» жителей мегаполисов количеством выпавшего снега. Вместе с тем, возмущаясь снежной кашей под ногами, жители городов почти не задумываются, куда коммунальщики «убирают» этот снег, а также, если не убирают, чем именно обрабатывают, чтобы обращений в травмпункты было как можно меньше.

 По официальным данным, с начала зимы в Киеве было вывезено более 70 тысяч тонн собранного коммунальными службами столицы снега. Отметим, на сегодняшний день, он вывозится на 32 пустыря (любопытно, что все они находятся в черте города), самые большие из которых – на участках возле улиц Саперно-Слободской (правый берег Днепра) и Коллекторной (левый берег Днепра). В то же время, по данным Киевавтодора, для борьбы с гололедом уже было использовано около 40 тысяч тонн соли и примерно столько же песчано-солевой смеси.

Вместе с тем, по мнению экспертов, как первый, так и второй способ борьбы со льдом и снегом могут приносить вред окружающей среде и здоровью людей.

Реагенты: панацея или яд?

 Уже многие годы в качестве основного реагента для устранения снежных покровов используют химические соли. Реагенты, которые содержат хлориды, гидрохлориды и хлораты с легкостью портят зимнюю обувь и автомобильную резину, снежные горы на газонах, которые начинают таять с первым потеплением, приводят к тому, что, накопившиеся в этих «терриконах» вредные вещества, впитываются в почву и могут погубить зеленые насаждения. «Для окружающей среды небезопасен снег, который посыпают солью. Дело в том, что после попадания его на почву, деревья высыхают. В Киеве люди организовываются самостоятельно и укрывают участки земли под деревьями, чтобы туда не попали эти растворы», - отмечает заместитель директора Национального экологического центра Украины Алексей Василюк.

«Когда соль попадает в грунт, излишнее засоление почв приводит к их деградации, эрозии. По факту деградации почва теряет свое плодородие. Живые организмы не в состоянии выжить, растения будут погибать в засоленной почве», - добавляет член Днепропетровского отделения Национального экологического центра Украины Максим Сорока.

Кроме того, техническая соль попадает не только в грунт, но, через дренажную систему, в природные поверхностные водоемы, опять же, увеличивая их минерализацию. «Техническая соль вместе с талым снегом попадает в канализацию, оттуда - в грунтовые и поверхностные воды, где увеличивает минерализацию. Это грозит уменьшением видом растений и животных в водоемах», - объясняет сотрудник Всемирного фонда дикой природы (WWF) в Украине Наталья Гозак.

 Дело в том, что, в случае засоления водоемов, первыми погибают речные обитатели - микроорганизмы, микроводоросли, которыми питается планктон. Дальше - по цепочке - страдает и речная рыба. В конечном итоге, из-за засоления водоемы превращаются в болото.

В этой связи, по словам эколога, для борьбы со снегом и гололедом целесообразнее использовать природные материалы, к примеру, песок. «Это значительно снизит загрязнение почв и водоемов», - утверждает Наталья Гозак. Читайте также "Зачем убирать снег, если он еще идет": как соцсети отреагировали на транспортный коллапс в Киеве

Проблема с использованием песка для коммунальщиков состоит в другом – попадая в канализацию, он существенно засоряет дренажные системы города, что, в конечном итоге, может иметь неприятные последствия.

К сожалению, и вывоз снега решает, разве что, краткосрочные проблемы с уменьшением травматичности во время передвижения людей по городу. В глобальном смысле, снежная каша, которая остается после срабатывания реагентов, «плавящих» снег, попадая на пустыри в пределах города или в посадки, поля, а то и реки за городом, приносит вреда не меньше, чем та, которая тает прямо на тротуарах и дорогах. «По сути, выбрасывают химические отходы. Снег содержит массу отравляющих веществ: сажа, соли, масла машин, оксиды свинца, соли тяжелых металлов. Он, как губка, которой протерли поверхность грязного станка. Нельзя просто вывозить снег за город, его нужно скидывать на свалки», - заявляет директор общественной организации «Киевский эколого-культурный центр» Владимир Борейко. 

При этом, по словам Максима Сороки, снег важно не только вывозить, но и очищать. «Законодательством Украины снег не определен как отход, хотя его тоже нужно считать отходом - он загрязнен. Когда вывозят десятки тысяч тон в одно место, и он там тает, то огромная масса загрязняющих веществ попадает в грунт и в грунтовые воды, как результат, получаем потом загрязненные водоемы, которые опасны для всех живых организмов», - подчеркивает он.

 Методы других стран – на шаг впереди

 А пока в нашей стране ищут, как снизить негативное влияние соли, в более развитых странах уже применяют менее опасные инновационные методы. Борьба там, в первую очередь, начинается со своевременной уборки. В США, к примеру, действует правило трех часов – после окончания любого снегопада все дороги должны быть расчищены в течение трех часов. Кстати, в этом американцам помогает специальный снегоуборочный автомобиль с косым прицепом, который позволяет расчищать три-четыре полосы одновременно.  Власти также обязывают владельцев предприятий и частных домов убирать снег и лед со своих территорий. В случае невыполнения – штраф 100 долларов.  

 Гололед же в Америке и Канаде побеждают с помощью бишофитов – хлористого магния. Он более эффективен, чем соль: бишофитные материалы действуют до -18 ̊ С, в том время, как соль, замерзает уже при – 10 ̊ С. Впрочем, экологи считают, что в этом случае люди загрязняют окружающую среду магнием. «Магний, с одной стороны, - часть природы, но не в таких количествах», - отмечает Максим Сорока.

 

Норвегия также имеет свои специальные способы борьбы со льдом и снегом: вместо песка и снега они используют горячий «гравий». Каменную крошку тут смешивают с водой и разогревают до 95 ̊ С. Таким образом норжвежцы плавят и лед, и снег.

Исландия – и вовсе страна счастливых коммунальщиков: им зимой снег убирать не приходится. Дело в том, что города в Исландии отапливаются водой из геотермальных источников, ее используют и для подогрева дорожного покрытия. Трубы с природным кипятком захватывают пространство городских улиц, снег моментально тает и не скапливается на дорогах.

 В заснеженной Финляндии горячих источников нет, поэтому коммунальным службам приходится хорошо поработать. Снег убирают каждый день с половины седьмого утра специальной тяжелой техникой - грейдерами. Перед тем, как вывезти кучи замерзшей воды из населенных пунктов, их состав проверяют в лабораториях. Безопасный для окружающей среды снег сбрасывают в Финский залив, а грязный снег отправляют на специальные «снежные свалки». Читайте также Коммунальщики говорят, что на борьбу со снегом в Киеве вышла вся имеющаяся техника

Главный принцип Финляндии в борьбе со снегом – оперативность. Местные власти с помощью автоматических фотокамер постоянно отслеживают любые погодные изменения и немедленно реагируют. Примечательно, что снегоуборочная техника у них передвигается со скоростью 90 км/ч, что позволяет не создавать пробки на дорогах (для сравнения, у нас - не более 40 км/ч).

С обледенениями Финляндия или Германия давно уже не борются с помощью соли: местные власти справедливо считают, что химические растворы наносят вред природе.

«Северные страны, Финляндия, Швеция, некоторые участки Германии, применяют тонкодисперсные опилки. Да, это может загрязнять коллекторы, но у них дренажные системы также выводятся на очистные сооружения, а в Украине дренажная система сразу выводится в водоем, поэтому нам до этого метода еще далеко», - подчеркивает Максим Сорока. 

 Вместе с тем, следует отметить, что в январе 2014 года, умелые харьковские инженеры собрали первую в Украине машину по плавке снега. Всего за час их установка способна растопить 100 кубометров снега и заменить 12 грузовиков. К сожалению, техническая новинка до сих пор не заинтересовала местные власти: снег убирают по старинке, или не убирают вовсе – сам растает, сколько той зимы.

 Подготовлено по материалам сайта: https://ecology.unian.net/naturalresources/1763186-snejnyiy-apokalipsis-opasnosti-gryaznogo-snega.html

99 відсотків сміття Швеції йде на переробку

Швеція є настільки успішною у спалюванні відходів, що імпортує до себе для переробки частину норвезького сміття (а також британського, італійського та ірландського). Тепер з'явилася ще краща новина - на смітник викидається менше одного відсотка сміття всієї країни, решта якось використовується.

В основі шведської програми по зменшенню шкоди навколишньому середовищу лежить наступна ієрархія: спочатку - економія ресурсів, потім - повторне використання, переробка, спалювання сміття для отримання енергії та врешті-решт – звалище.

За правилами, прийнятим в Швеції, саме виробник відповідальний за збір та переробку відходів, які виникають в результаті використання їх продуктів (наприклад, пляшки з-під алкоголю). Коли цей закон був введений в 1990-х рр., Компанії почали свідоміше ставитися до того, що вони постачають в супермаркети - так почалося розумне витрачання ресурсів.

  Переробка сміття починається ще в домашньому господарстві з сортування відходів. Так, згідно з даними компанії Returpack, шведи повертають 1,5 мільярда пляшок та банок щорічно. Якщо ж відходи неможливо переробити, їх відправляють на сміттєспалювальний завод: пара, що утворюється в процесі, розкручує турбіни генераторів, які, в свою чергу, виробляють електрику. Наприклад, в Хельсинбурзі (населення - 132,989 осіб) один завод забезпечує електрикою 40% жителів міста.

  Щороку в Швеції спалюють два мільйони тонн відходів, обертаючи їх на електроенергію: це надзвичайно вигідно з економічної точки зору, а також покращує екологічну ситуацію в плані забруднення грунту: відходи не виділяють небезпечні речовини в землю. Така політика дозволила Швеції скоротити кількість звалищ і використання викопного палива. За словами представника однієї з найбільших в країні енергетичних компаній 3 тонни сміття дають стільки ж енергії скільки 1 тонна нафти.

Спалювання сміття, втім є спірним з екологічної точки зору: деякі експерти вважають, що таким чином токсини набагато більше забруднюють повітря. Але на користь Швеції говорить те, що там використовуються нові малотоксичні технології: вони по максимуму відфільтровують попіл і побічні продукти згоряння, які містять діоксин, що забруднює навколишнє середовище.

  Проте, поки виробники продовжуватимуть використовувати матеріали, які не можуть бути перероблені або спалені, стовідсоткового позбавлення від відходів чекати не варто. Товари, що містять фарфор, ізоляційні матеріали, азбест, а також будівельне сміття, в будь-якому випадку доведеться відвозити на звалище.

кологічний успіх Швеції створювався десятиліттями - з 1970-х років. країна дотримується суворих правил відносно сміття. Це відмінний приклад того, як менш, ніж за 50 років можна добитися значного поліпшення екологічної обстановки в країні.

 Підготовлено за матеріалами сайту:http://www.ukrpryroda.org/2014/09/99.html

Велосипедисти у Франції отримуватимуть надбавку до зарплати

У Франції 19 компаній стали учасниками програми зі стимулювання використання екологічного транспорту працівниками.

Керівництво компаній доплачує своїм працівникам за відмову від авто на користь велосипеда, повідомляє «Euromag». 

Співробітник отримуватиме компенсацію в розмірі 0,25 євро за кожен кілометр шляху. Всього за цією програмою 10 000 осіб отримують подібну надбавку.

Таким чином, зарплата цих працівників буде більшою на 50-60 євро на місяць, повідомляє Challenges.

Програма наразі існує в якості експерименту, Тестова стадія завершиться 1 грудня. Однак, експерти вже зараз говорять про значний прогрес.

Якщо раніше велосипед був бажаним засобом пересування до роботи і назад не більше, ніж у 2% населення, то зараз ця цифра зросла вдвічі, що вже є досить непоганим результатом.

Особливо з урахуванням того фактора, що французи вважають велосипед небезпечним видом транспорту.

 Підготовлено за матеріалами сайту: http://vgolos.com.ua/news/velosypedysty_u_frantsii_otrymuvatymut_nadbavku_do_zarplaty_147681.html

Новые кофейные чашки от Enrique Sardi Luis

На смену керамическим бьющимся и пластиковым непрактичным и вредным стаканчикам для кофе и чая пришли съедобные чашки, которые можно съесть сразу после употребления напитка. Такую чудо-посуду вместе с прекрасным кофе «Lavazza» предлагают своим посетителям владельцы итальянских ресторанов.

 Посуда, разработанная дизайнером Enrique Sardi Luis, выполнена из печенья, покрытого внутри особой глазурью, которая и не дает кофе впитываться в стенки чашки. Эта глазурь также заменяет сахар, что позволяет обходиться без ложки и сахарницы. Также такой кофе не требует и дополнительного десерта.

 Подготовлено по материалам сайта: http://greenbiz.ru/novye-kofejnye-chashki-ot-enrique-sardi-luis#more-414

Новости

 

Настоящая забота о будущем состоит в том,

чтобы отдать все настоящему